Набуті комплекси

Я не вважаю, что горезвісній комплекс мешновартості це природна риса нашого менталітету. Я вважаю, що це нав’язане. 360 років тому, наприклад, чітко відома відповідь Івана Виговського московським послам.

На претензію царського посла Хитрово, що Україна — «гілля відламане від природного московського кореня», Виговський відповів: «Нехай Велікоросія буде Велікоросією, Україна Україною». І додав: «Ми є військо Непереможне» (Олена Апанович «Гетьмани України і кошові отамани Запорозької Січі»).

Тобто на момент перших контактів нашої цивілізації з цієї сволотою, в українській ментальності була чітко виражена ця думка: ми непереможні.

При чому її коріння теж цілком зрозумілі. Тільки закінчилася війна з поляками, за результатами якої українці фактично відвоювали цілу країну. А непереможній армії Речі Посполитої було декілька разів завдано серйозних поразок.
У цих умовах, звикнувши воювати і силою зброї розбивати ворогів, впевненість у собі дійсно стала частиною українців.

До речі всього через рік Виговський переконливо довів, що не просто пустозвонив, розбивши 150-тисячну армію московитів під Конотопом.

Таким чином, стверджую: цей комплекс набутий, а не природній.

Українці переконливо вибили зуби московитам на перше ж поползновєніє в свою адресу. Після цього там завчили, що з Україною треба хитро. І тому століттями вівся обстріл українських мізків, коли всі перемоги наполегливо принижуються, а всі поразки роздуваються, все хороше і достойне уміло обпльовується і виставляється в негативному світлі. У поєднанні з відстрілом і висилкою всіх, хто міг дати відповідь, це з часом дало свої плоди.

Звідси сьогоднішня сприйнятливість до зради. І велика кількість ватних дебілів бажаючих примкнути до сильного, а не до «слабаков-укропов».

Ось і перемога під Слов’янськом ловкім двіженієм рукі всяких касьянових перетворюється в елєгантную поразку. Ми змусили ворога тікати змішавшись з мирними жителями — це просто немає як представити перемогою нашого ворога. Але немає завдань, які нам не під силу: ворог втік, але це наша поразка, тому що ворогу ДАЛИ втекти!
Геніально сука!

Ми звільнили агломерацію 250 тисяч населення, з мінімальними втратами армії, мінімальними руйнуваннями інфраструктури і мінімальними жертвами серед мирних жителів. Це зразок військового мистецтва наших генералів. Доблесний херой вигаданої новоросії ігорь івановіч утік переодягнувшись в бабу, але це наша поразка бо був договорняк. Докази? Ну він же втік.

Фейспалм.

І повторюють це до сих пір. І воювати з такими вже простіше. Вони не вірять в свою перемогу і вже підсвідомо готові повірити, що зверху їх зливають.

Ще древні римляни говорили: сила зупиняє, слабкість провокує. В річницю звільнення Слов’янська від російського фашизму гарна нагода це ще раз нагадати.

Джон Смит

Оставить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *